Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Пліс І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Пліс І. О. Окремі питання виконання податкового обов’язку фізичними особами (за матеріалами судової практики) [Електронний ресурс] / І. О. Пліс // Форум права. - 2012. - № 2. - С. 569-573. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index | ||
| 2. | 
Пліс І. О. До питання щодо справляння податку з доходів фізичних осіб по окремих видах операцій: аналіз судової практики [Електронний ресурс] / І. О. Пліс // Право і суспільство. - 2012. - № 2. - С. 128-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pis_2012_2_31 | ||
| 3. | 
Бур’янов О. А. Застосування колоїдного розчину срібла на етапі підготовки хворих з компресійними трофічними виразками до пластичної операції [Електронний ресурс] / О. А. Бур’янов, А. В. Хащук, І. Б. Пліс, І. М. Юркова, В. І. Рябушко // Літопис травматології та ортопедії. - 2011. - № 1-2. - С. 250-252. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2011_1-2_63 | ||
| 4. |
Пліс І. Б. Комплексне хірургічне лікування рецидивів компресійно-трофічних виразок у постраждалих із наслідками спинальної травми [Електронний ресурс] / І. Б. Пліс, А. В. Хащук // Літопис травматології та ортопедії. - 2012. - № 1-2. - С. 104-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2012_1-2_32 | ||
| 5. | 
Заруцький Я. Л. Оцінка результатів застосування сучасних методик хірургічного лікування компресійнотрофічних виразок у постраждалих з наслідками хребетноспинномозкової травми [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, І. Б. Пліс // Хірургія України. - 2018. - № 1. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_1_4 Мета роботи - оцінити ефективність застосування сучасних методик доопераційної підготовки компресійно-трофічних виразок у постраждалих із наслідками хребетно-спинномозкової травми (ХСМТ). Проведено порівняльний аналіз лікування 178 постраждалих із наслідками ХСМТ, яка ускладнилася розвитком компресійно-трофічних виразок (КТВ) у реабілітаційний період травматичної хвороби. Постраждалих було розподілено на три групи залежно від методу доопераційної підготовки. В першій групі (n = 76) застосовували методики пелоїдотерапії та озонотерапії, в другій (n = 44) - ультразвукову кавітацію з наступним накладанням VAC-систем. У групі порівняння (n = 58) доопераційну підготовку проводили з використанням мазевих пов'язок, ранових покриттів і розчинів антисептиків. Закриття дефектів м'яких тканин КТВ виконували за методом автодермопластики, місцевої пластики або переміщеними клаптями. Виявлено закономірність виникнення КТВ залежно від рівня пошкодження. У постраждалих із шийним рівнем ураження КТВ локалізувалися найчастіше в крижовій ділянці (в 48,9 % випадків), у пацієнтів з грудним і поперековим рівнем ураження - в ділянці сідничних горбів (32,1 %). Використання озонотерапії, пелоїдотерапії, ультразвукової кавітації ран і VAC-терапії скоротило доопераційний період у середньому до (12,1 +- 1,1) доби у першій групі та до (10,4 +- 0,9) доби - в другій. У разі застосування традиційних методів готовності КТВ до пластики досягнуто на (15,9 +- 1,4) доби. Пластику розщепленим шкірним клаптем використано в 11 (6,2 %) постраждалих, місцевими тканинами - у 46 (25,9 %), перемішеними клаптями - у 121 (67,9 %). Ранній післяопераційний період ускладнився нагноєнням у 19,1 % випадків, розходженням країв післяопераційної рани - в 10,7 %, крайовим некрозом клаптя - в 10,1 %. В другій групі спостерігали найменшу частоту ранніх ускладнень за рахунок зменшення кількості розходжень країв рани (4,5 %) та нагноєнь (11,4 %). Висновки: застосування VAC-терапії та ультразвукової кавітації надає змогу в стислий термін досягти готовності тканин компресійно-трофічних виразок до шкірної пластики. Оптимальний метод закриття компресійно-трофічних виразок - пластика переміщеними шкірно-м'язовими клаптями з осьовим типом кровопостачання у поєднанні з анатомо-функціональною резекцією підлеглих кісток. | ||
| 6. | 
Заруцький Я. Л. Оптимізація етапного хірургічного лікування поранених на основі метричної класифікації дефектів м’яких тканин [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, І. Б. Пліс, С. О. Король, А. О. Компанієць // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 2. - С. 77-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_2_24 Проведено аналіз наявних класифікацій ранових дефектів і методів вимірювання розмірів ран. На сьогодні не існує єдиного методу обчислення площі та об'єму ранового дефекту та уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м'яких тканин. Визначено методику обчислення площі та об'єму ранового дефекту, на основі якої запропонована класифікація дефектів м'яких тканин з урахуванням їх лінійних характеристик та локалізації. Запропонований комплексний клінічно-організаційний підхід щодо пластичного закриття дефектів м'яких тканин із застосуванням адаптованої для етапів медичної евакуації концепції "реконструктивної драбини". Висновок: впровадження уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м'яких тканин дозволить скоротити терміни лікування, зменшити кількість ускладнень і покращити функціональні результати лікування поранених і травмованих. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |